«Левіафан» Борис Акунін

0
4

Третій роман з циклу історій про Ераста Фандоріна. Цього разу він написаний у стилі герметичного детектива – злочинець ховається серед вузького кола підозрюваних осіб, а дія відбувається в закритому просторі. У даному випадку це місце – пасажирське судно «Левіафан».

Можу впевнено сказати, що саме з цієї третьої книги почалася моя любов до цього циклу історій. Перші дві мені сподобалися, але не відразу викликали бажання приступити до наступної. Цього разу все інакше – насилу стримую порив розпочати четверту. Книга мені сподобалася не тільки сюжетом, але яскравим описом всіх героїв. В кожному з них ми бачимо ключові людські якості, які борються і різною мірою переважають у кожному із нас. Чеснота, благородство, жадібність, жадібність, завищена зарозумілість, скритність, агресія. Опис жандарма Гоша було одним з найбільш цікавих – на його прикладі можна побачити те, як не слід вести справи, сліпо покладатися на свій однобокий погляд і жадати більшого, ніж ти гідний. Я так можу розповісти про кожного з героїв, але все ж буде краще, якщо ви прочитаєте самі – перестрибнути майстерність автора я ніяк не зможу, та й не хотілося б спойлерів.

А жадібність і жадібність! Як вона чудово відображена в рамках даної історії. Дивно і одночасно передбачувано те, як можливість стати володарем нечуваною сумою грошей може запаморочити людям голову і позбавити їх розуму. Навіть цікаво, щоб трапилося з усіма героями, якщо кінець книги виявився іншим. Щось мені підказує, що вбивства б не припинилися. До речі, зізнаюся, я до кінця не була впевнена в тому, хто ж справжній вбивця і була трохи здивована.

Так що, якщо ви читали перші дві книги, але сумніваєтеся – читайте обов’язково! А якщо ви ще із цим циклом не знайомі, то рекомендую почати.

Рецензії на дві попередні книги:

1. «Азазель»;

2. «Турецький Гамбіт».

Приємного читання!

Саїда.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here